"За незалежність боролися музикою"
30 жовтня відбувся ключовий концертний захід XXI фестивалю "Осінь з музикою Кароля Шимановського". Публіка Кропивницького мала нагоду почути камерно-інструментальну музику у виконанні авторитетних та знаних артистів з Польщі – скрипаля Роберта Лагуняка та піаніста Войцеха Кубіци.
Концерт проходив у рамках проєкту "За незалежність боролися музикою", метою якого є вияв польсько-української солідарності у війні з росією. Тож і не дивно, що основу програми склали твори польських композиторів, які у різні періоди історії відстоювали право Польщі на свободу та територіальну цілісність.
Провідником слухачів у історичний та соціальний контексти опусів та авторів став Олександр Полячок. Він ознайомив публіку з паралелями в історії Польщі та України, розказав про ментальну близькість українців та поляків, навів факти тісного зв’язку двох держав як у територіальному, так і в персональному вимірах. Завдяки оповіді пана Полячка слухачі дізналися, що Кароль Шимановський давав благодійні концерти на підтримку біженців та солдатів під час Першої світової війни, а європейські гастролі дозволяли йому встановлювати дипломатичні зв’язки; музика Генрика Венявського об’єднувала прибічників незалежної Польщі; Іґнацій Ян Падеревський поєднував музикування та політичну діяльність, зіграв роль у становленні територіальної цілісності Польщі та обіймав посаду міністра закордонних справ у новоствореному польському уряді після Першої світової війни.
---
Програма концерту умовно складалася з двох відділень. У першому звучали твори польських композиторів. Це і ніжний Романс зі Скрипкового концерту та лірико-жанрова "Легенда" Венявського, і химерна імпресіоністична поема "Джерело Аретузи" з циклу "Міфи" Шимановського, і сердечна "Мелодія" Падеревського, і "Куяв'як" Адама Солтиса, у якому народний польський танець отримав модерністське тлумачення.
На завершення першої частини концерту відбулося прем’єрне виконання твору Агати Ярецької "Листівка з України". Його було написано спеціально для проєкту "За незалежність боролися музикою" – так композиторка висловила єдність з українцями у боротьбі за свободу. Основу твору складають дві музичні теми, знакові для українців. Тужлива пісня "Пливе кача по тисині" ілюструє трагічні події з життя сучасної України. Ця сакральна мелодія подається авторкою в обрамленні звукових атрибутів традиційної української музики – ми могли почути імітацію цимбалів у фортепіано, імпровізаційний народний награш скрипки, бурдонну фактуру. Кульмінацією розвитку цієї теми є картина прощання з героями, у якій унаочнюється звучання чоловічого хору (низький регістр фортепіано) та відспівування священником полеглих воїнів (речитатив скрипки). Друга тема "Листівки з України" значно контрастує до першої. Це алюзія на жартівливу пісню "Несе Галя воду", що тлумачиться композиторкою у танцювальному ключі: здається, що Ярецька бачить українців як войовничий та завзятий народ, на який неминуче чекає оптимістичне переможне майбутнє.
У другому відділенні дует Лагуняк-Кубіца виконав відому Сонату для скрипки та фортепіано Сезара Франка. І хоча, на перший погляд, вона не стосується центральної теми концертної програми, її зміст можна трактувати у ключі теми "війна та мир". Як відомо, ця тема була знайома Франку, який пережив окупацію Парижу пруською армією. У цьому контексті світлі та ніжні образи першої частини малюють безтурботне довоєнне життя, трагічний речитатив з третьої частини втілює роздуми про жахи війни, а оптимістичний фінал пророкує перемогу.
----
Безсумнівно, всю увагу публіки захопив скрипаль Роберт Лагуняк, який полонив своєю майстерною грою. Артист не лише продемонстрував блискучу техніку та високий рівень інтерпретації творів різних стилів та епох. Кантилена у його виконанні сповнювалася наспівністю, ніжністю, легкістю, а драматичні речитативи та кульмінації були надзвичайно соковитими. Склалося враження, що скрипка – це не окремий інструмент, а власний голос пана Лагуняка що промовляє безліччю інтонацій та має масу динамічних градацій, переходи між
якими є неймовірно плавними. Проте виконавський політ скрипаля був би неможливим без партії фортепіано у виконанні Войцеха Кубіци. Кропивницька публіка вже знає про високий рівень сольної гри польського піаніста, натомість цього разу він постав перед нами як майстерний акомпаніатор. Його гра стала ґрунтом, на якому проростали мелодичні лінії та віртуозні пасажі соліста, а майстерна синхронізація зі скрипалем у звуковому та інтонаційному планах дозволила відтворити усі відтінки емоційно-образного змісту творів.
---
Висловлюємо щиру подяку організаторам концерту – Кропивницькому музею музичної культури імені Кароля Шимановського та Об’єднанню поляків "Полонія" ім. Кароля Шимановського, що діють за підтримки відповідно Управління культури і туризму Кропивницької міської ради та Управління комунікацій з громадськістю Кіровоградської обласної державної адміністрації, а також Кіровоградській Обласній Філармонії. Реалізація заходу була б неможлива без сприяння Фонду "Свобода і демократія" (Варшава), що здійснюється в рамках проєкту "Ближче до Польщі. Регрантинг. Підтримка польських подій за кордоном" і фінансується з коштів Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща Kancelaria Premiera в рамках конкурсу проєктів, спрямованих на підтримку польської діаспори та поляків за кордоном у 2023 р.
Автор: Ярослав Долгіх
Фото: Наталія Корнілова
http://szymanowski-fest.com/uk/festyval/ostanni-novyny/za-nezalezhn-st-borolisya-muzikoyu#sigProId03eafc0c87